Патріотичне виховання — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в майбутньому.
Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно. Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя...

Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене. 

Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що набуває сьогодні особливого значення. Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді, частина якої щороку поповнює лави державних службовців. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади. Щоб ці реформи не призводили до краху, національно-патріотичне виховання повинно супроводжувати молодь впродовж всього їхнього шкільного й студентського життя. Можна багато говорити про виховання молоді, як абстрактної маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, методику виховання молоді ототожнювати з вихованням власних. Якими б ми хотіли бачити своїх дітей? Чесними; вихованими; добрими; людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об’єднати в етично-моральну групу, без якої жодне суспільство не існує. Для того щоб виховати ці якості, в Україні в загальноосвітніх закладах викладаються уроки етики, на яких вчителі намагаються привити дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи моралі.

Патріотами своєї держави; свідомими громадянами; людьми, які пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків; громадянами, які готові в будь який момент віддати своє життя за Батьківщину. Ці якості можна об’єднати в національно-патріотичну групу.
Людина може відчувати себе вільною лише тоді, коли є економічно незалежною, має стабільний дохід, є юридично захищеною, має свободу думки, право вільного вибору. Ці чинники можна об’єднати в суспільно-економічну групу.
Всі батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, сильними, загартованими морально та фізично. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава.
Гармонія й одночасна присутність всіх цих чинників привела б нас до ідеального суспільства. Проте на жаль, на даному етапі розвитку України існує ряд факторів, які впливають на формування процесу виховання молоді. Враховуючи те, що на даному етапі наша країна знаходиться на зламі двох систем управління державою, капіталістичної та соціалістичної, деформувався процес виховання. Старі соціалістичні методи виховання, які ґрунтувались на комуністичній ідеології (де головним була не людина як особистість, а людина як ланка суспільства), втратили свою актуальність, а нова система виховання ще не сформована.

Заходи національно-патріотичної спрямованості

1. Акції пам’яті (урочисті лінійки, покладання квітів, вшанування ветеранів, уроки мужності, урочисті вечори, зустрічі)

• до Дня Перемоги ("Пам'ять", "Ветеран живе поруч","Наша турбота пам'ятним місцям")
• до Дня пам’яті Крут;                                  
• до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;
• до Дня захисника Вітчизни;
• до Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля")
• до Дня пам’яті жертв політичних репресій;
• до Дня скорботи і вшанування пам’яті  жертв війни в Україні;
• до Дня партизанської слави;
• до Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку")

2. Проектна діяльність

• "Наш край у роки Великої  Вітчизняної  війни" "Школа - наш рідний дім"
• "Моя родина - Україна"
• "Моя Батьківщина"

• "Сім'я і школа - єдина родина"

3. Шевченківські літературні свята

• конкурс презентацій "Мій Шевченко"
• конкурс читців поезії Т. Шевченка
• випуск буклетів, брошур, газет по творчості Кобзаря
• літературно-мистецькі вечори, зустрічі, поетичні кав'ярні, присвячені творчості Т. Шевченка
• засідання поетичного клубу "Пролісок"

4. Волонтерська діяльність

• упорядкування братської могили у мікрорайоні школи;
• відвідування ветеранів ВВВ;

5. Проведення заходів з відзначення дат українського літературно-мистецького життя

• декада української мови та літератури;
• цикл заходів, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови;
• виховні години до річниць видатних діячів історії та культури

6. Шкільні виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

• "Моя барвиста Україна"
• "Таланти нашої родини"
• "У кожній дитині є сонце"
• "Знай і люби свій край"
• "Рідному седищу - моя турбота та любов"
• виставки майстринь нашого селища (вишивка, петриківський розпис та ін)

7. Загальношкільні заходи та свята

• шкільний етап гри "Козацькими стежками"
• концерт солдатської пісні до Дня Перемоги
• конкурс з українознавства "Патріот"
• екскурсії та походи місцями бойової слави

                        Міфи та легенди про Україну